Oksior Hunter Staff
HR ІДЕ В ДИДЖИТАЛ?
В одній із статей ми вже розповідали про перспективи та переваги використання можливостей соціальних мереж у рекрутингу. Широке застосування ейчарами stories та інших інструментів, що надаються цифровим інфопростором, дозволяє сьогодні говорити про цифровізації галузі.
Соціальні мережі
Широкі можливості, які відкривають соцмережі для бізнесу, рекрутери оцінили чи не раніше, ніж маркетологи. Соцмережі стали одним із найактивніших інструментів закриття вакансій. Фахівці шукають відповідні пропозиції, компанії шукають потрібних їм фахівців, — і все це відбувається у діджитал-просторі соціальних мереж.
І невипадково далекоглядні HRD вже почали використовувати соцмережі для створення позитивного образу роботодавця. Ще в недавньому минулому бренди народжувалися в телевізійних роликах та газетній рекламі, але сьогодні майстерні брендування перебралися в соцмережі. Інформаційний шлейф, що ретельно продумується, позитивний образ бренду в інтернеті, здатні не тільки забезпечувати зростання продажів, а й залучати висококваліфікований персонал. Можна вже вводити спеціальний термін для позначення рекрутингового маркетингу в соціальних мережах.
На сьогоднішній день 6% ейчарів у Україні використовують для підбору персоналу чат-ботів (дані спільного дослідження SAP та Deloitte Digital HR). Шість відсотків, звичайно, небагато, але зовсім недавно рекрутери і зовсім не думали про чат-боти. І немає жодних сумнівів, що ця цифра зростатиме.
Адаптація новачків
Процес адаптації нових співробітників також переміщується онлайн. Поряд із традиційними методами, багато хто бере на озброєння та цифрові технології. Так, 14% рекрутерів практикують використання IT-систем, що автоматично формують поетапну адаптацію для співробітника, що відповідає його посаді, а 4% активно використовують чат-боти.
Цифрові технології особливо актуальні за умов віддаленої роботи. Ейчари зазначають, нові способи помітно знижують плинність кадрів. Також серед позитивних результатів — звільнення від великої кількості рутинних дій та значна економія часу.
Вміло організований онлайн-процес адаптації виходить яскравим і цікавим. Мікросайт з важливою інформацією (лендинг) або корпоративний портал дозволить новачкові швидко та ефективно засвоїти потрібні відомості про роботу в компанії та корпоративну культуру, що склалася: прийнятий дрес-код, правила поведінки співробітників, роз'яснення щодо застосовуваної системи бонусів, структури компанії, з яких питань до кого звертатися тощо.
Чат-бот із закладеними FAQ також забезпечить співробітника всією необхідною інформацією, надасть посилання на потрібні йому документи. Багато хто вже ефективно застосовують кави-боти, зустрічі-знайомства новачка з колегами в неформальній обстановці.
Відзначають і такий тренд, як гейміфікація, тобто надання процесу ігрової, неформальної форми. Використання ігор, квестів, тестування, відеороликів та інших подібних форм значно прискорює та полегшує засвоєння чималих обсягів нової інформації.
Well-being та емоційний інтелект
Досвідчені ейчари знають, що через 3-4 місяців після прийому працювати новий співробітник помітно втрачає запал і ентузіазм. Всі переваги нового місця, які спочатку здавалися такими значними, виглядають вже звичайними і звичними. І він навіть починає подумувати, а чи не пошукати нову фірму, краще? Опитування показують, що 70% жителів України не проти змінити місце роботи.
Таким чином, знайти хорошого співробітника, адаптувати його та включити в робочий процес — це ще півсправи. Завдання ейчара полягає ще й у тому, щоб утримати його. Але як це зробити?
Прихильники концепції well-being впевнені, що знайшли відповідь!
Відповідно до цієї концепції, відчуття щастя та благополуччя (саме так і перекладається її назва, добробут) складається у індивідуума при гармонійному поєднанні таких факторів, як здоров'я, професійна реалізація та фінансова стабільність, сприятливе середовище та соціальні зв'язки.
Якщо співробітник хронічно нездоровий, він, зрозуміло, не зможе працювати з повною віддачею. Якщо думки постійно зайняті пошуком рішень «Як прогодувати сім'ю та сплатити кредити», він не може приділяти належну увагу своїм посадовим обов'язкам. Якщо співробітник обтяжується думкою, що його діяльність не приносить користі ні йому, ні суспільству, він не проявлятиме ініціативи. І так далі.
Але коли всі ключові елементи відчуття добробуту перебувають у гармонії, людина здатна згорнути гори. А якщо він при цьому знає, що своїм благополуччям він завдячує керівництву, йому й на думку не спаде манкувати робочими обов'язками, і тим більше шукати інше місце.
Well-being-програми вважаються важливим елементом корпоративної культури. Це програми здебільшого спрямовані на підтримку співробітників, які потрапили у складні життєві ситуації. Якщо співробітник упевнений, що компанія за необхідності допоможе йому отримати професійну психологічну підтримку, лікарську чи юридичну допомогу, консультацію фінансиста чи тренера ЗОЖ, він бачитиме, що небайдужий роботодавцю, і працюватиме набагато ефективніше.
Показовим є, наприклад, кейс Philip Morris International. В результаті дослідження в рамках програми підтримки співробітників з'ясувалося, що дуже багато хто гостро переживає проблему «батьків і дітей». Керівництво організувало вебінар на тему оздоровлення відносин дітей та батьків, що допомогло співробітникам значно знизити напруження сімейних конфліктів. Природно, що такий підхід здатний помітно збільшити залученість і знизити плин кадрів.
Про важливість виміру емоційного інтелекту та перспективи використання його в менеджменті світ дізнався порівняно недавно. Термін узвичаївся після виходу однойменної книги Деніела Гоулмана (Daniel Goleman, “Emotional Intelligence”). Під емоційним інтелектом сьогодні розуміють вміння людини контролювати свої емоції та керувати ними, здатність контролювати поведінку та реакції, розуміти свої потреби, мотивацію, відчуваючи при цьому настрої, емоції та наміри оточуючих її людей.
Якщо високий IQ (розумові здібності) допомагає нам здобути освіту, освоїти професію та обійняти посаду, то емоційний інтелект (EQ) визначає, як ми будемо справлятися зі стресовими ситуаціями, вибудовувати стосунки в колективі колег, поводитися в тих чи інших робочих ситуаціях. Показник EQ багато хто вважає навіть більш важливим у порівнянні з IQ. Як би там не було, нехтувати ним не можна.
Тим часом в Україні цьому приділяється критично мало уваги. Лише 6% роботодавців тією чи іншою мірою дбають про психологічний стан працівників. 64% керівників знають лише один спосіб допомоги за психологічних проблем: кілька днів відпустки за свій рахунок. А майже третина (30%) взагалі вимагає від співробітників залишати свої психологічні негаразди за порогом офісу (за даними дослідження Асоціації менеджерів України та сайту HH).
Світова ж практика показує куди кращі результати. У багатьох країнах ейчари активно практикують EQ-тестування кандидатів. В австралійських медичних вишах абітурієнта з недостатнім рівнем EQ просто не допускають до іспитів. При виборі серед двох кандидатів часто надають перевагу менш досвідченому, але з вищим рівнем EQ.
У нашій країні EQ-тестування в рекрутинговій практиці тільки-но починає входити в побут.
Говорити про тотальну цифровізацію HR, мабуть, ще зарано. Повний перехід галузі до діджиталу якщо й настане, то не завтра. Але ми в агентстві Oksior Hunter Staff впевнені, що ігнорувати нові тренди не можна. Навпаки, їх слід вивчати, впроваджувати, і дуже бажано, і створювати самим. У сучасних умовах рівень професіоналізму рекурутера визначається здатністю ефективно поєднувати традиційні методи та форми з можливостями цифрових технологій.